То було 1-е квітня – Всесвітній день птахів. Я приїхав у Чернівці домовлятися за житло і зранку мав кілька годин вільного часу. Пройшовши центром міста, я вирішив зробити перепочинок в затишку дерев Центрального парку ім. Шевченка. Одразу за головним входом у парк стояв пташиний гамір, а дрозди та припутні ходили прямо під ногами. Тож відпочити мені не вдалося – провів кілька годин за зйомками.
Квітень найкраща пора для зйомки птахів у парку. На деревах ще не має густого листяного покрову і трава ще не високо піднялася. Тож птахи всі на виду і світла достатньо для фотозйомки. А сам парк знаходиться недалеко від мого будинку, тож коли є вільна годинка, я рушав на зйомки. За три роки зібрав невеличку серію з птахами Центрального парку ім. Шевченка у м. Чернівці.
Дрозди
Дроздів тут найбільше і представлені вони трьома видами (ті, яких мені вдалося побачити і зазнімкувати). Найпоширенішим є чорний дрізд.
Вони активно бігають та літають по всьому парку, часто чутно їх спів, а в зручних для себе місцях дрозди в’ють свої гнізда.
Співочий дрізд – невелика строката пташка, з великими очима та гучним мелодійним співом. В парку їх небагато, тому радий, що вдалося зробити пару кадрів з цим дроздом.
Чикотень – ще один дрізд парку ім. Шевченка. Певно, свою українську назву він отримав через свій голос. В російській мові його називають “рябинник”. І справді, взимку його можна нерідко побачити на кущах горобини. А англійській мові, це “польовий дрізд” (англ. Fieldfare). Не раз бачив їх взимку я на полях. Саме зимою ці дрозди утворюють чисельні зграї і кочують містами та полями в пошуках їжі. В парку ці дрозди часто лякливі, тому зняти їх непросто і необхідно довго шукати не лякливого птаха.
Дятли
Дятлів в парку також чимало. Тут і кілька видів строкатих дятлів та жовни. У перший же день мені пощастило побачити та зняти жовну зелену – птах, що занесений до Червоної книги України. Я вже йшов до виходу, як раптом з трави виринув величезний дятел та сів на стовбур одного з дерев.
Більш поширеними тут є жовни сиві. Вони не менш цікаві, ззовні нагадюуть зелених дятлів, але мають менший розмір та не мають чорної “маски” на голові.
Жовни відрізняються від звичайних дятлів тим, що активно шукають корм і на землі, знаходячи різних комах та їх личинки, особливо полюбляють мурах. Як і у інших дятлів, самиці не мають виразної червоної шапочки.
Інші птахи
Припутні мене одразу зацікавили. Кілька років тому я не мав жодного кадру з цими дикими голубами, а тут в парку вони були зовсім ручними.
Мене зацікавив припутень, який завжди крутився на одній галявині. Він часто злітав та повертався. Швидко стало зрозуміло, що він збирає матеріал для гнізда. На гнізді сидів другий голуб, який приймав гілочки та займався (-лася) будовою.
Сойки також у весняних клопотах.
Різної дріботи в парку чимало, але зняти їх вже складніше.
І парк не був би парком, якби там не було синичок.
Кадри цієї добірки були зроблені протягом трьох сезонів. Сподіваюсь, зможу її доповнити у майбутньому. Дякую за увагу!
Якщо Вам цікава тема птахів Буковини, то прошу до уваги ще одну статтю:
Чернівці, Україна.
2016-2019