Ґоргани – система гірських хребтів в Українських Карпатах. Для мене особисто, цей масив привабливий своїми стрімкими схилами та конусоподібними вершинами. Відомі ці гори ще й своєю важкодоступністю.
Найпопулярнішими вершинами є Хом’як та Синяк. Це обумовлено легкістю сходження на них та мальовничими видами. Трек на Синяк розпочинається з курорту Буковель. Перед самим підйомом розташована полонина Томнатик. Колиби там немає, а лише старі розвалені хліви. Але в той день ми були дуже раді навіть їм, бо був важкий перехід у складних погодних умовах від полонини Хом’яків.
Зі схилів гори відкриваються чудовий вид на “лисі” Карпатські гори з “вирубаним лісом” 🙂
Фактура зимового лісу надзвичайна!
Вершина Синяка плоска та широка, увінчана ріденькими кривими смереками.
Синяк славиться чудовим видом на гору Довбушанку – перлину Ґорган!
До неї ми і мандруємо далі. Як у просторі так і часі. Наступного року у вересні я здійснив сольний похід у Природний заповідник “Ґоргани”. Часто помилково вважають, що в заповідник входять всі горганські хребти та вершини. Але до його складу входить лише хребет Довбушка та трохи прилеглих територій. На території заповідника діє суворий природоохоронний режим. Перед відвідуванням цієї території (мапу можна знайти на сайті заповідника) варто обов’язко зв’язатися з адміністрацією.
На хребет можна піднятися з двох боків: з с. Бистриця та Буковеля. Я йшов наверх з Бистриці. Варто зауважити, що до початку підйому вам ще необхідно пройти біля 9 кілометрів дорогою! На початку маршруту розташоване озеро Озірне. Воно є штучного походження, але тут створили заказник для збереження озера, яке заселене райдужною фореллю (посилання на Вікіпедію).
Наступного дня я дерся через жерепові моря. Стежка страшна 🙂 Але з Ведмежика пречудовий вид на Велику Довбушанку!
Взагалі, з цього боку гора виглядає дуже ефектно. А коли підійти до її підніжжя, то навіть трохи шокує крутизною схилів.
А вночі була страшна гроза. Я проспав прекрасний ранок, коли димка вся осіла туманом та хмарами, що перетікали через хребет.
З попердніх фото стає очевидно, що Ґоргани – то не звичайні горби. Гори всі всипані величезними кам’яними розсипами – греготами (курумами). На горі Велика Сивуля, найвищий горганській вершині, ці брили сягають чималих розмірів! Щоб побачити то на власні очі, ми влітку помандрували на хребет Сивуля. Складно їхати, довго йти до підйому, дертись через жереп та балансувати на каміннях – це все типове для Ґорґан. І так, пригодницькі тури “у пошуках води” теж включені. Але, як на мене, то все вартує того, щоб бачити красу та велич диких гір!
Особливим серед горганських хребтів є Пішконя. Каміння тут трохи є, але не так багато…
А травички дуже багато. Гарно тут восени, коли яскраві ягідник вривають стрімкі схили. Але по-особливому тут зимою, але про це іншим разом…
⇒ Переглянути всі пости по Горганам
Дякую за увагу!
Карпати, Україна
2014-2016 рр.