Другий тиждень нашої подорожі у Норвегії ми провели на горі Husfjell (Husfjellet). Синоптики показали напрочуд точні прогнози і майже всі дні небо було ясним.
Звісно, для пейзажної фотографії це не найкращий варіант. Хмарним мав бути лише перший день, тож з Fjordgard ми рушили, сподіваючись доїхати вчасно. Як доїхати до Skaland та про пройдені маршрути на Husfjellet я писав в цьому пості.
Почали підйом на гору досить пізно. До півночі було не так довго і хмари на горизонті червоніли. Ми скинули рюкзаки та пішли на саму вершину лише з фототехнікою. Я не знав, що мене чекає на верху, але після Сегли я очікував не менш цікаву локацію. Я був дещо розчарований, бо на вершині побачив лише кілька “поличок” і урвища в усі боки. Не уявляю, як тут можна фотографувати, коли на вершині натовп людей (бачили і таке), в чому задоволення від зйомки? Для мене особисто, важливий і сам процес – час проведений у спокої на лоні природи. Тішило лише гарне небо та відсутність людей в даний час. Тому я зосередився на пошуках можливих ракурсів. Для себе зміг знайти лише два.
На вершині Husfjell я більше не був. Для натхнення я ходив в усі інші можливі напрямки. Не дивлячись, на круті схили, тут є де прогулятися. Місцевість загалом дуже цікава, і навіть трохи нагадує Карпати (хоч більше румунські). Одного вечора і спакував великий рюкзак та рушив на одну із сусідніх вершин.
Мені цікаво було знайти гарний вид на гору Fuglan, вістря якої здіймається над Steinfjord. Коли я дістався бажаної точки, сонце вже зайшло. Назад вже не встиг би до світанку, тому вирішив досліджувати цю територію на предмет вдалої композиції для фото. Для себе я вже давно збагнув, чим більше обмежень, тим більша концентрація при пошуку ракурсів. Тут була маленька рівна ділянка, на якій я мусив знайти ракурс. Тим часом почав утворюватися туман чи низькі хмари внизу. Тонкий шар хмар над затокою виглядав мов друга поверхня води.
І власне сама гора Fuglan
Було величезним задоволенням спостерігати за цим видовищем. Хмари / туман ставав більш густим та піднімався все вище. Лишилися самі верхівки гір, що виринали з хмар у передсвітанковому світлі. Щось було величне та первісне в тому краєвиді.
Це були два ранки біля гори Husfjell, коли я фотографував. Решту часу погода не сприяла зйомкам, тож ми просто насолоджувалися біля намету світлими арктичними ночами. Дякую за увагу!
Остів Сенья, Норвегія. Серпень, 2019
Інші дописи про Норвегію: