Нашу поїздку до Ісландії було заплановано на вересень, а це не найкраща пора для фотозйомки птахів. Тож “фірмових” атлантичних тупиків ми не зазнімкували, але загалом познайомились з деякими новими для себе видами.
В перший же день стало очевидно, що розмови про пташиний рай в Ісландії виявились правдивими. Прямо біля супермаркету, де ми робили покупки, відзначили зграю сірих гусок, що собі мирно паслись біля калюжі. А над будівлями пролетіли білощокі казарки. Схоже, для цих країв то звична справа. Рушаючи далі, з нетерпінням чекали на нові зустрічі. Одна з них відбулась вже в кемпінгу біля Національного парку Thingvellir. То був білобровий дрізд. Його можна зрідка зустріти і в Україні, але я особисто не бачив ще. Цих дроздів ми потім зустрічали всюди, вони були милими сусідами в кожному кемпінгу і геть не боялися людей. Один навіть скочив нам на стіл під час трапези. Тож ми не втрачали можливості пофотографувати цих птахів.
В кемпінгу біля селища Вік дрозди були надзвичайно активними та стрибали по наметах, а один навіть виліз мені на ногу.
Біля Віка ми провели дві ночі, тому мали час трохи погуляти, роздивитися птахів та краєвиди. Погода було дощовою, але нас це не зупиняло вибігати із затишної кухні кемпінгу, щоб подивитися на куликів-сорок та баранців (бекасів), що паслися прямо на газоні. Іншим разом зустріли дрібних куличків на Чорному Пляжі. Погода була геть кепська: дощ з сильним вітром. Не вагаючись, ми з Олексієм полягали на животи та давай фотографувати. Згодом з’ясували, що то були морські пісочники.
Тут же ми побачили тупиків на високих неприступних скелях. Але чисельнішими були кочівні буревісники. Вони були по всьому узбережжі, де ми подорожували. Але от зняти пристойно їх не вийшло. Ось і цього я сфотографував, але лінза була запотіла. Всю поїздку я фотографував птахів на Nikkor AF-S 70-200mm VR, який був в жахливому стані. А проблеми автофокусування часом робили зйомку геть неможливою. Тому після повернення, я одразу замів цей об’єктив, бо техніка має бути справною та надійною!
Коли розвиднілось ми прогулялась по мису Reynisdalur. Тут вдалось зустріти сивок, за якими ми відчайдушно бігали та повзали. Але близько вони не підпустили. Та невідомо, хто був сильніше стурбований: сивки чи туристи-бьордвотчери, які чинно собі роздивлялися пташок у біноклі.
В Ісландїї сивка є символом весни. Цей птах зображений на поштовій марці та на купюрі в 10 000 крон. Щодо вулкану Eyjafjallajökull на задньому плані (фото нижче), то останній раз його виверження та значний викид попелу у повітря відбулися у 2010 році, що спричинило закриття аеропортів у багатьох містах Європи.
Наступні наші спостереження за птахами відбувались в льодовиковій лагуні Jökulsarlon. Тут було чимало мартинів та крячків. По берегам та на воді серед уламків льоду можна було побачити пухівок.
Тут же знов зустріли пісочників. Були геть не лякливі та підходили впритул, про що свідчить моє відео в Instagram, зняте на телефон:
І фото:
Біля затоки вперше спостерігав пуночок.
Остання зупинка була на півострові Stokksness. В той час, коли всі відвідувачі фотографували стандартні ракурси біля дороги, мене, як зазвичай, тягнуло кудись за горизонт. Спочатку я шукав ракурси в стороні, потім захотів подивитися що там далі. Потім побачив озеро з птахами на горизонті. Ходити вже було складно – ноги хлюпали прямо по воді. Але ж за озером стояла така велика зграя білощоких казарок. Злетіли. Але частина з них приземлилась неподалік, тож я пішов далі. Птахи не тікали, тому я почав повзти. Проповз по багнюці метрів 100, потім почалась вода і я поліз далі. І не можу визнати, що я трохи зітхнув з полегшенням, коли гуси таки злякались та полетіли собі. Задоволений побаченим, тепер я міг повернутися до пейзажу (див. пост).
Іншого дня ми гуртом вирішили прогулятися узбережжям до віддаленого мису. Мис був чудовий, з гарними краєвидами та скелями. Під однією скелею я знайшов двох пісочників. Надійно сховалися, та не від мого пильного ока.
Однозначно, це лише крихти від того, що можна побачити та зустріти в Ісландії! Дякую за увагу!
Якщо вас зацікавила тема Ісландії, пропоную вашій увазі пост:
Ісландія. Вересень, 2018