Дехто називає їх котами серед пернатих, а хтось – символом мудрості. Вони загадкові володарі ночі, неперевершені мисливці та напрочуд гарні створіння. Сови! Їх налічується чимало видів, але цей пост присвячую вухатим совам, які є найпоширенішими в наших краях.
Всі фото можна розкрити у великому розмірі
Зараз літня пора і я де-не-де чую гучний писк. Це маленькі совенята вже покинули гнізда і так сигналізують своїм батькам про своє місцезнаходження. Маленькі пухнасті птахи можуть бути де завгодно: на дереві чи прямо у траві. Звісно ж, забирати до дому таких пташенят ні в якому разі не можна.
Дорослих птахів я фотографував виключно взимку. Вухаті сови мають одну характерну рису, яка вирізняє їх серед інших побратимів – зимою вони збираються чисельними групами.
Для денного відпочинку сови обирають захищені від вітру поодинокі чи групи дерев. Часто розташовуються прямо в населених пунктах. Завдяки орнітологам А. Сальнику та О. Герасимчуку я відвідав два таких місця біля Кривого Рогу.
Одні з цих сов базуються посеред села, а другі прямо у шкільному подвір’ї. Школярі та місцеві жителі вже давно звикли до сусідів, що вдень непорушно спостерігають за ними.
Місця зимивлі із року в рік лишаються незмінними. Є підтверджені факти, коли сови зимою збираються в одному і тому ж місці вже понад 20 років поспіль!
Важко уявити, але взимку ці таємничі птахи можуть збиратися у великі групи – понад 100 особин на одному дереві! Так багато я особисто не бачив, але і два десятки сов, які прикидаються гілляками на дереві, ще те видовище!
Після відвідин місць зимивлі вухатих сов, я вже інстинктивно роздивлявся дерева і своєму місті. І не дарма! Прямо в центрі міста на тополях помітив з десяток птахів.
Цікаво, чи багато жителів міста їх помічали?
Не менш цікаву зустріч з совою я мав у Самарському лісі. Прочитати можна в дописі:
Дякую за увагу!
Дніпропетровська область, 2013-2016 роки