Марсашлокк – риболовецьке містечко на півдні Мальти. Саме сюди стікаються туристи, щоб відвідати страв зі свіжої риби та помилуватися на традиційній мальтійські човни Луццу.
*Всі фото можна відкрити у великому розмірі, натиснувши на зображення
З давніх часів в гавані Марсашлокк розташовувався порт. Місцеві жителі є переважно рибалками і саме вони виловлюють більшу частину морепродуктів всієї Мальти. Кожної неділі тут проходить рибна ярмарка, на якій можна придбати свіжу рибу. Ресторани і кафе, де можна спробувати місцеві страви, працюють цілий тиждень. Але восени закриваються вони досить рано – ми ледь встигали повечеряти після вечірньої зйомки. Власне, заради фото ми сюди й приїздили. Були тут два рази і обидва дні стояла похмура погода, накрапав дощ. Але сонце інколи пробивалось крізь густі хмари і підсвічувало кольорові риболовецькі човни.


Луццу – традиційній мальтійські човни, заради яких варто відвідати Марсашлокк. Мальтійці зберігають традиції та, як і багато років назад, розфарбовують свої човни. Вони вірують, що яскравий човен на заблудить у тумані і верне господаря у порт. Також всі луццу прикрашені очима Осіріса (або Гора, за іншою версією), які захищають рибалку від злих сил у морі.


Ми мали великі сумніви, чи вартує їхати вдруге у Марсашлокк. Стояла знову похмура погода, але з часом вона почала стрімко змінюватися. Тому ми рушили. Поки їхали, почалася сильна злива. Та водночас з тим світило й сонце. Надзвичайна погода. Під кінець поїздки, на небі засяяла потужна веселка. З усіх сил ми поспішали на точку зйомки.

Не пригадаю, коли ще я бачив таку арку.

Звісно, тепер ми не шкодували, що приїхали сюди вдруге! Коли дійство скінчилось, ми розійшлись в очікуванні вечора. Сонце, як і в перший день, світило з-поміж хмар. Таке світло та штиль, робили воду схожу на розплавлений свинець і сильно контрастувала з пісочними будинками.

Було в планах познімати човни у сутінковому світлі. Та це виявилось не так просто – човни колихались на воді, що робило їх розмазаними на довгих витримках. “Венеціанську класику” з розмитими човнами я робити не хотів, тому мав гратися з параметрами камери.

А от за панорамами було геть складно. Човни не тільки колихались на хвилях, а ще й рухались в зад та перед, і обертались навколо своєї осі. Цілу купу дублів я відправив у кошик, бо спроба зняти панораму зі стекінгом по фокусу провалилась – таку панораму просто було неможливо зшити. Але знайшов таки “золоту середину” та склеїв панораму з двох горизонтальних кадрів, знятих на 50 мм.

Не човнами єдиними…

Потім була скромна вечеря “бюджетного” туриста…

⇒ Дивитися всі пости про Мальту
Ці та інші мої фото можна придбати на Shutterstock (моє портфоліо).
Дякую за увагу!
Мальта. Листопад, 2017