Це останній пост про Мальту 2017 і присвячений він узбережжю. Стрімкі схили біля моря та величні скелі – це чи не єдині місця, де збереглась недоторкана природа.
Недоторканість цієї природи відносна. Сліди перебування чи діяльності людини є повсюди. Певно, всі ділянки з піщаним берегом зайняті під пляжі. Ми відвідали один з найпопулярніших з них, Золотий Пляж (Golden Bay Beach). Їхати зі Сліми досить далеко. Поки дістались кінцевої зупинки, захотілося випити кави. Ну а до кави, легкий перекус.
Після такої кави піднятися зі стільця дуже не просто. Але ми це зробили і рушили до пляжу. Він розташований в мальовничій затоці Golden Bay в оточенні велетенських валунів. Пляж і справді виграє золотом на сонці, а вода блакитна мов саме небо. На щастя, в листопаді народу тут не дуже багато. Влітку піску не видно за шезлонгами та парасолями.
Візитівкою Мальти є обороні вежі, які височать по всьому узбережжю Мальти та о. Гозо. Біля пляжу можна побачити одну з п’яти башт. Їх називають Lascaris towers на честь лицаря та магістра Мальтійського ордену Giovanni Paolo Lascaris, який і започаткував будівництво веж у 17 ст.
Після знайомства з місцевістю я повернувся до точки зйомки, яку приглядів собі заздалегідь. А там дискотека…
Довелось імпровізувати
В сутінках пішов вниз до води. Фотографував до темряви.
Якщо говорити про мальтійські пляжі, то ще раз згадаю Фонд Адір, що в Слімі. Йому я приділив найбільше часу і писав про це у попередньому пості.
Далі ми рушили на сусідній острів Гозо. Дістатись туди не складно – паром ходить часто та майже цілодобово. Найвизначнішим місцем на острові була мальовнича могутня скеля-арка Лазурове вікно. Та загадковим чином, саме у рік нашого візиту, 28-метрову скелю поглинуло море – не лишилось і сліду. Арка фігурувала в кількох фільмах, в тому числі у серіалі “Гра престолів”.
Але і без арки берег тут досить вражаючий.
Але саме тут було багато народу, тому якогось особливого враження після Гозо не лишилось. Можливо іншим разом варто відвідати більш дикі куточки острова. А от на головному острові, ми такі куточки віднайшли і отримали масу задоволення від споглядання неспокійного моря та величних скель! Йшли ми туди через очеретяні хащі…
Потім ще лізли на мотузках.
Але все одно не змогли дійти до бажаного місця. Нічого не зфоткали, але дуже потішились цією вилазкою.
А вода тут була неймовірного насиченого кольору, навіть у таку похмуру погоду.
Такою запам’яталась мені Мальта у минулому році. Цікаво, якою я її побачу вже цієї весни.
⇒ Дивитися всі пости про Мальту
Ці та інші мої фото можна придбати на Shutterstock (моє портфоліо).
Дякую за увагу!
Мальта та Гозо. Листопад 2017