За кілька років подорожей Українськими Карпатами я побачив вже чимало природних див. Та найбільше мене зачаровують тумани. Вони бувають такі різні, але завжди однаково чарівні! На разі добірка туманних фотографій, які зробив у різних місцях та у різні пори року.
*всі фото можна розгорнути у великому розмірі
Весна
Певно, у більшості людей тумани асоціюються з осінньою порою. Та в горах це явище можна спостерігати увесь рік. Того разу стояли теплі березневі дні, сніг внизу вже розтав. Я вирішив зробити короткий похід, щоб розвідати маловідомий Гринявський хребет. Подорож видалась яскравою! Почалося з того, що вдома я проспав, тож на початок маршруту я прибув досить пізно. Не встиг дістатись верху хребта, як вже стемніло і мені довелось блукати нічним лісом, бо стежка була дуже умовною. Під дощем я вийшов на полонину, але в абсолютній темряві нічого не було видно. Не пам’ятаю чому саме, але я поставив намет саме в хліві та від втоми одразу заснув. Світанок проспав, про що потім шкодував. Але все ж таки встиг зробити один кадр з просто неймовірним видом на село окутане вранішнім туманом.
Коли вже зеленіє трава та на деревах з’явились листочки – природа виглядає зовсім інакше. В травні ми з друзями рушили за туманами в гірське селище Лазещина, що розташоване у підніжжі Чорногірського хребта.
Особливо навесні я люблю контраст між зеленими низинами та ще засніженими хребтами на фоні.
Літо
Влітку тумани продовжують стелитися гірськими долинами…
… але я рушаю наверх Чорногірського хребта. За 4 дні, що я провів в горах, вдалось зробити лише один кадр. Але той останній вечір коштував всього витраченого часу. Туман утворювався прямо у підніжжя гори та стрімко перевалював через хребет. Сильний вітер був не по-літньому холодним, але я не звертав на нього уваги, захоплений видовищем. Із заходом сонця туман зник так само швидко, як і з’явився.
Осінь
Найяскравіша пора року! Ліс горить неймовірною палітрою фарб та гарно виділяється на фоні осінніх туманів.
Туман буває не завжди густим. Саме тоді постає перед очима багатопланова картина.
В один із походів я провів кілька днів на місцині, яка носить назву Свидовецька Буковинка. Погода була похмурою, але я все одно був зачарований видом Свидовецького масиву!
Особливо магічно виглядає туман, підсвічений вранішнім сонцем.
Восени Карпати вкриваються також яскравою ковдрою ягідників.
Зима
Найхолодніша пора року не є виключенням. Напевно, саме взимку частіше можна спостерігати “море” з хмар. Мені пощастило насолодитися цим видовищем на Боржавському хребті.
Людина виглядає геть крихітною та беззахисною серед крижаних схилів Боржави.
Зимою туман буквально замерзає та осідає рясним інеєм на деревах.
На завершення, один зі світанків на хребті Пішконя.
Якщо вам цікава тема Карпат, запрошую переглянути всі пости на тему:
Дякую за увагу і буду радий вашим коментарям!
Україна, Карпати. 2015-2018 рр.