За приблизними підрахунками, я минулого року у природі провів біля 60 ночей (без урахування Мальти та Кейптауну). Малувато, як на мене і хотів би поліпшити цей показник в 2019 році. А на разі, добірка фотографій з грудневого походу.
Коли синоптики показали короткочасне прояснення та сніг, я був радий нарешті поїхати в гори. Похід мав бути не довгим, тому вирішив їхати недалеко. Мав бажання дослідити околиці гори Фринців, що у Покутьско-Буковинських Карпатах. На верху було сніжно і морозно.
Низькогір’я Покутсько-Буковинських Карпат багате на мальовничі ліси та полонини. Зимою цей край нагадує краєвиди Півночі, де маленькі смерічки вкриті товстою ковдрою пухкого снігу. Сильні вітри тут не часті, тому сніг, впавши додолу, лежить незайманим. Досліджуючи тутешні полонини, можна натрапити на цікаві та гарні дерева.
Я подовгу шукаю саме той ракурс, який мене насправді зацікавить. Знайшовши його, встановлюю камеру та чекаю. Адже найцікавіше світло завжди швидкоплинне і триває лічені хвилини.
В пошуках точки зйомки я провів весь день і лише під вечір натрапив на охайну галявину. Тут була миловидна група смерек з двома модринами по краях. Година очікування не подарувала бажаного результату через похмуру погоду. Наступного дня вдосвіта я повернувся сюди. Небосхил був вкритий ледь помітними висотними хмарами, але перед сходом сонця вони почали наливатися багрянцем. Знадобилось вичекати з 50 хвилин, щоб розгорілась та ділянка неба, на яку був націлений мій об’єктив.
А це моє затишне місце ночівлі.
Нічне фото мого табору в Iintagram у партнерстві з BBC New Ukrainian:
В прямому значенні, через дорогу вже лежить Чернівецька область та гори, які знімкував минулого походу:
Дякую за увагу!
Карпати, Івано-Франківська область
Грудень, 2018