Цього літа вирішили з Елею шукати червону руту в румунських Карпатах. Рушили в похід по вже знайомому мені маршруту в Роднянських горах, до підніжжя гори Puzdra.
До цієї гори я ходив минулого року в листопаді (див. допис). Згодом у Гуглі я виявив, що на цій вершині та біля неї рясно росте рододендрон, тому запланували на червень подорож в Румунські Карпати, щоб познімати ці літні квіти. Дорога Чернівці – Сучава -перевал Пріслоп займає чимало часу та сил, тому в перший день йдемо лише до підніжжя гори Gargalau, там і ночуємо. Перевал Gargalau (Șaua Gărgălău), який мені так запав у душу під час осінніх приморозків, літом геть не зачепив. Але то було помилкове враження і до теми перевалу я ще повернусь в цьому дописі.
На другий день мали нескладний трек до бажаної точки та встановили табір між горами Vf. Puzdra (2189 м) та Vf. Laptelui (2172 м). Кожного ранку та вечора ми бігали на ці вершини для фотозйомки гірських пейзажів.
Цього походу я полюбив літні Карпати, не дивлячись на незліченну кількість різних кусючих та летючих комах. Але ці оксамитові схили не лишають байдужим. Так само як і цвітіння рути. Рожеві квіти особливо гарно виглядають у ранкових сутінках.
А це, власне і самі комахи, вірніше, лише деякі з них. Відео публікація з мого Instagram:
Ефектно виглядає і гора Puzdra (або ж Vf. Puzdrelor) зі схилів Vf. Laptelui.
На зйомку ходили також і на саму Vf. Puzdra, звідки відкривається чудовий вид на хребет та найвищу точку Роднянського масиву – гору Vf. Pietrosul Rodnei (2303 м). Але побудувати тут кадр досить важко. Два дні я попередньо шукав вдалий ракурс, щоб третього дня зняти кадр, коли було короткочасне фотографічне світло.
Після вечірніх зйомок відпочиваємо у таборі, а через кілька годин вже знову на ногах та деремося у темряві наверх по схилах.
Погоду обирали таку, щоб дощі чергувалися із сонцем. Це збільшує шанси на гарне світло, але й клопоту може додати. Наприклад, у вигляді такого граду, який був майже щодня. Це вперше я потрапив під град в горах. Добре, що наше туристичне спорядження витримало всі випробування!
Останню ніч ми вирішили провести знову під Gargalau. Вдень був вже звичний дощ. Коли він стих, то в небі стояли важкі темні хмари, десь в долині все ще дощило і з нашої точки можна було спостерігати яскраву веселку. Я пішов на вершину гори, яка рясно поросла рутою. Але там мене зустрів лише дощ та вітер.
Того вечора світла вже не було. Тому вирішив обов’язково рано встати, щоб встигнути хоча б півгодини познімати перед виходом. І не дарма! Погода була досить цікавою, з хорошим сутінковим світлом. В темряві квіти рододендрона майже неможливо помітити, тому знову мені допомогло те, що я проводив розвідку місцевості заздалегідь.
📝 Для зйомки в сутінках важливо, щоб горизонт на сході (заході) був чистим від хмар. Тільки тоді буде об’єм у кадрі та гарне м’яке світло зі специфічним відтінком. Чим раніше починається зйомка, тим краще результат. Але процес ускладнюється темрявою (у видошукачі майже нічого не видно) та довгими витримками (в середньому 2 хв.). Наприклад, для нижнього кадру я використав такі параметри: 20 мм, f/7.1, iso 200, витримка 57 с. Крім того, було зроблено 3 кадри для подальшої склейки стекінгу по фокусу.
📝 Пік цвітіння рододендрону застати може бути непросто. Адже це залежить від погодних умов та наскільки сніжною була зима, а також від конкретної точки на хребті. Цього року в середині червня рута квітнула не так рясно, як хотілося б. Ми планували тижневий похід, тому сподівалися, що рута дуже розквітне вже при нас. Але погода внесла свої поправки. Видно, часті дощі та град сприяли тому, що вже наявні квіти стали лише більш пригніченими. Думаю, на Vf. Puzdra квіти просто побив сильний град. В той же час, на горі Gargalau, яка знаходиться лише на відстані в кілька кілометрів, квіти рододендрона були дуже пишними і за 4 дні розпустилися ще дужче.
Зробив коротке відео з покроковою обробкою одного з кадрів. Хотів показати основні принципи в своїй обробці фотографій пейзажу та моменти, на які я звертаю увагу. На відео показані вже фінальні штрихи – склейку стекінгу по фокусу та експозиції пропустив.
Я радий, що мені вдалося після цього походу поповнити свій архів ще кількома вдалими фотографіями Карпатських гір. Але знову загубив деталь від фототехніки. Видно, таку плату беруть Карпати! Дякую за увагу!
Родна, Румунія. 14-20 червня, 2019