Впевнений, для багатьох мій підхід до зйомки може здатися нераціональним та незрозумілим. Я можу простояти годину-півтори на одному місці, роблячи багато варіантів одного і того ж сюжету, та чекати на потрібний момент.
Так було і на Свидовецькому хребті. То був похід на три ночі. Синоптики передавали мороз та сильний вітер, слабкі опади. За таких прогнозів стан погоди може бути дійсно цікавим. У поході багато часу зайняло облаштування табору та пошук потрібного ракурсу. Коли композиція майбутнього кадру знайдена, лишається чекати на бажане світло.
Ця точка зйомки була розрахована на ранкову зйомку, тому вийти з табору потрібно було задовго до світанку. Фотографувати планував почати вже в густих сутінках, тому в 4:30 я вже йду з ліхтарем по хребту. В о 5:15 вже роблю пробні “постріли” та перші кадри. Коли очі бачать лише темні розмиті силуети, камера вже фіксує слабке світло нового дня. Місяць яскраво світить, тому я не отримую бажаного об’єму в кадрі, але слабкий іній на траві гарно виблискує в блідих променях. Хмарність слабка, тому я чекаю поки в кадр потрапить одна з хмар. Продовжую безперестанно робити кадри з різними витримками та трохи зміщую камеру у пошуках кращого розташування кущиків трави на передньому плані. Перед світанком з’являються за горою висотні хмари і я чекаю поки їх підсвітить рожевим світлом ранкового сонця. Ця точка зйомка мені дуже довподоби, тому зі сходом сонця я продовжую фотографувати на цьому ж місці. Мені цікаво зробити кадри на більш коротких витримках, щоб траву не так сильно розмивало на вітрі. Також хочу побачити гору у перших променях сонця. Останній кадр я роблю у 6:24. Загалом отримав майже 100 RAW-файлів з яких потім обрав 6.
Представляю вашій увазі ці три кадри. Вони зроблені одного ранку з однієї точки. Але чи можна назвати ці кадри однаковими?
P.S. Мені здається, що текст вийшов спокійним і методичним, але це не означає, що процес роботи був таким самим. Дивіться відео нижче, щоб побачити в яких умова відбувалась зйомка.
На точці зймоки вітер був трохи слабший, але камеру перекидав все одно.
У вересні зустрів перший сніг. Намет: Exped Orion II Extreme добре витримав перше серйозне випробування вітром, який здійнявся уночі. А вдень було досить тихо.
В якості бонуса додам ще один кадр Близниці з іншого ракурсу, який я зробив увечері.
Той ранок надихнув мене на написання поста про зйомку в сутінках. Дякую за увагу!