Довго не було хорошої погоди в зимових Карпатах. Тож як тільки синоптики показали задовільні прогнози, ми з Павлом рушили на хребет Синяк, що входить до складу гірського масиву Ґорґани.
*Всі фото можна відкрити у великому розмірі
Похід перший
Насправді, погода виявилась не такою хорошою, як нам обіцяли. Єдине, що виправдало наші очікування – це велика кількість свіжого снігу. Йти в лісі було важко. По дорозі зустріли невеличку групу туристів, які через глибокий сніг були вимушені повернути назад. Ми ж в перший день змогли дійти лише до підніжжя гори Синяк. Навчені досвідом, вирішили не витрачати рештки сил на підйом та заночували на полонині Томнатик. Наступного дня з повними силами вилізли на хребет, де і встановили наш табір. Файно вкопали намет в сніг між смереками, що дало надійний захист від сильного вітру.
В перший же вечір небо трохи прояснилося і ми швидко рушили на зйомки. Дивне місце гора Синяк. Знизу шумить Буковель, люди як ті мурахи рухаються вздовж витягів. А наверху, немов царство Снігової Королеви – одні лиш непорушні крижані брили. Два світи, такі різні й водночас такі близькі.
Того вечора світло було лише кілька хвилин.
Але ці хвилини були варті всіх зусиль. Ми ще дві ночі провели на хребті, але сонце так більше і не показалося. А жили ми в таких умовах:
Рідкісний випадок, коли ми зробили фото самих себе 🙂
Похід другий
Зимова казка скінчилась і в лютому місяці прийшла весна. Тепло та сонце швидко струсили весь сніг з дерев. Друзі були налаштовані скептично через таку погоду, але я все ж мав бажання їхати в гори, тому другий похід був сольним. З тиждень не було опадів і старий сніг геть затвердів. По ньому я швидко зміг дістатися вершини і в обід першого дня я вже встановив намет на нашому старому місці. Ввечері мав вдосталь часу, щоб розвідати місцевість, яка без снігових кучугур виглядала геть інакше. Фотографувати почав наступного ранку.
Ранок хоч був і безхмарним, зате підніжжя гір було оповите хмарами. Неймовірне видовище!
Цей похід в мене видався трохи експериментальним. Врахувавши особливості гори Синяк та свої вподобання, я взяв з собою лише один об’єктив. І то був не дуже популярний серед пейзажних фотографів об’єктив Nikkor AF 50mm f/1.8D. У підсумку я був дуже задоволений таким своїм рішенням та результатами.
Я дуже сподівався, що туман внизу буде і наступного дня. Так і сталося. Я вирішив піти на іншу сторону хребта, звідки є гарний вид на гору Хом’як. Я не помилився – гора виринала з туману і виглядала просто казково!
Чорногора в таку погоду виглядала теж чудово. Вид прекрасно доповнювали снігові надуви на передньому плані.
Це був той рідкісний випадок, коли за один ранок я встиг зробити більше одного вдалого кадру.
Третій похід
Третього разу пішли на Синяк вже втрьох. Тісна компанія близьких людей в горах. Що може бути краще? Але прогнози були досить сумнівні. Після похмурої погоди сталось різке потепління. Певно, внизу були чи не всі 10 градусів тепла. Сніг миттєво танув, у повітрі стояла дуже щільна димка. Але ми змогли піднятися на гору за один день, ще до потепління. Познімали перший вечір, який був досить гарним.
Дякую за увагу!
⇒ Дізнатися більше про гірський масив Ґорґани
Ґорґани, Україна
Січень – Лютий, 2019