Час минає. Перші мої фото круків у дикій природі датовані січнем 2013-го року. Як давно то було, і як багато з того часу змінилось. Еволюціонували методи зйомки, техніка, рівень отримуваних фотографій. А цієї зими змінилось і саме місце зйомки перемістилось в інший куточок країни. Тому хочу підбити підсумок 5-річної роботи на полях Криворіжжя.
Одного разу проїжджаючи повз поле, я звернув увагу, що на ньому багато круків. Крім того, посередині поля стоїть трактор. Через кілька днів і відвідав це місце. Круки були знову присутні на полі та сиділи на тракторі. Сама машина стояла поперек широкого рівчака. Одразу промайнула думка використати це для маскування. Зараз досить смішно це згадувати, але виглядав мій сховок так:
Це було брудно, не зручно, холодно та не ефективно. Все ускладнювалось тим, що тоді я використовував мануальну лінзу. Але то був мій перший досвід роботи з круками та хижими птахами. Він дав потужний поштовх для подальшої роботи, адже навіть при такій підготовці птахи клювали на приманку. Круки ходили поряд на полі, а одного разу сів навіть канюк. Тоді я примудрився ще й підсвічувати круків зовнішнім спалахом на TTL-кабелі. То був перший і останній такий досвід 🙂
Я захотів розвинути цей напрямок. Приглядів собі іншу точку поряд з цими полями. Це була нерозорана галявина оточена деревами, на якій розміщувалась зруйнована будівля. Використати саму будівлю як сховок не вдалося, тому розташував поряд неї свій намет. Виглядало це досить примітивно.
Але, на диво, це спрацювало! Почали прилітати сороки, за ними й круки.
І нарешті з’явились довгоочікувані канюки. Вели себе вони по-різному: то були дуже обачні, а інший раз геть не звертали на мене уваги.
Та мені не подобалось фотографувати серед бетонних руїн, тому змістився в сторону. Тоді вже мав новий намет для фотополювання. Він був більш зручний та надійний, в ньому можна було також без проблем ночувати.
Птахів часом було досить багато, тож зміг приділити час динамічними сюжетам.
Одного разу вирішив не гаяти час на переїзди до точки зйомки та провів у наметі два дні поспіль, не вилазячи з нього. За іронією долі, як раз тоді птахів було дуже мало. Навіть сойки чи сороки не хотіли сідати на мої присади. Але вважав за потрібне сидіти до останніх хвилин відведеного часу, адже погода була шикарна – великі сніжинки плавно падали на землю, а збоку крізь хмари трохи просвічувало сонце. Та я вже почав потроху збирати речі, як побачив краєм ока, що на присаду тихо сів канюк. Швидко роблю кілкьа дублів – птах злітає. Тож як підсумок, за два дні отримав один кадр, але він того вартував.
На початку 2017 року я повернувся на це місце, щоб кілька днів попрацювати. Вкотре змісти точку зйомки та на швидку підготував майданчик. Стояла морозна сніжна погода. Але птахів було не дуже багато, так само як і часу на зйомку.
Мій сховок:
Цієї зими планую опрацювати місце на Буковині, яке вже визначив. Сподіваюсь, як мінімум, не на гірші результати.
Якщо вас зацікавила тема круків, запрошую переглянути пост:
⇒ Круки в Мартиніському урочищі
Дякую за увагу!
Околиці м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. 2013-2017