Серед усіх груп птахів одна цікавить мене найбільше. Кулики! Це переважно маленькі та сіренькі птахи. Чим же вони особливі, де їх шукати та як відрізняти один від одного? Про це й піде мова в цій статті.
У цьому короткому нарисі вирішив зібрати фото всіх куликів, яких я встиг зустріти на території України (або тих, які можуть бути в Україні). Наведена нижче класифікація не є науковою і впроваджена для більш зручного перегляду. Всі фото можна відкрити у великому розмірі.
Майже всі кулики, які зустрічаються на території України тісно пов’язані з водою. Мілководні берега річок та озер, лимани та морське узбережжя – це звичні місця перебування цих птахів. Загалом у світі налічують 210 видів куликів. В Україні зустрічається 50 видів і недосвідченому спостерігачу непросто буде їх відрізнити. Спробуємо розібратися!
КОЛОВОДНИКИ
Коловодник болотяний (Tringa glareola)
Мені дуже подобається назва цього птахи на російській мові: “фіфі”. І справді, птах часто кричить короткими та гучними фіу – фіу. Цей кулик має витончену фігуру, тонку шию та рівномірне строкате забарвлення по всьому тілу. Частіше їх можна зустріти на прісноводних озерах та вологих луках.

Коловодник лісовий (Tringa ochropus)
Дуже схожий на свого попереднього побратима, але має коротші ноги та шию. Характерним є більш темний колір спини з маленькими світлими цятками, а живіт та підхвістя білі. Колір лап зеленкуватий та темний. Вирізняє цього птаха не зовнішній вигляд, а місця і спосіб гніздування. Він оселяється в старих гніздах дроздів серед лісу. Це один з не багатьох куликів, які можуть гніздуватися не на землі. Весною можна почути його спів над лісовими болотами.

Набережник (Actitis hypoleucos)
Поширений вид куликів. Ззовні схожий на двох попередніх, але має більш світле забарвлення, короткі ноги та менші розміри. Під час міграцій цього кулика можна зустріти на всіх мілководних водоймах, але гніздуватися він любить на кам’янистих берегах річок. В квітні-травні ці кулики активно токують, літаючи над стрімкими водами ріки.

Коловодник ставковий (Tringa stagnatilis)
Ззовні нічим не виразний птах зі світлим забарвленням. Цей кулик є досить рідкісними, занесений до Червоної книги України. Популяція в Європі нараховує 12—32 тис. пар, в Україні – до 100 пар. Побачити можна, як на прісноводних водоймах, так і на солених .

– Tringa stagnatilis
Коловодник великий (Tringa nebularia)
Досить поширений кулик середніх розмірів. За забарвленням схожий на всіх попередніх. Відрізнити можна за зеленуватими ногами та трохи загнутим до гори дзьобом. Зустрічається на водоймах всіх типів.

Мородунка (Xenus cinereus)
Нагадує одночасно коловодника великого та набережника. Вирізняється короткими помаранчевими лапами, загнутим дзьобом та невеликими розмірами. Зустрічається не часто. Полюбляє перебувати на мулистих і піщаних берегах, калюжах і затоках з іржавими, через вихід болотних руд, берегами і водою. Може гніздуватися у північних регіонах України.

Коловодник звичайний (Tringa totanus)
У англійський мові має назву “redshank” (червоні ноги). Його легко впізнати по яскравими червоними лапами та дзьобу. Ви його легко зустрінете весною на вологих луках, де птах сам себе виявить, піднявши алярм – ви вторглися у його гніздові володіння. Цікаво, що я так і не зміг пристойно зняти цього розповсюдженого кулика.

Коловодник чорний (Tringa erythropus)
Ще один “червононогий” кулик, яскравою відмінністю якого є повністю чорне оперення з білими цятками. В Україні цей птах буває прольотом.
Особливо важко відрізнити птахів у позашлюбному вбранні, коли вони схожі на всіх інших куликів. Тоді слід звертати увагу на яскравий колір ніг та на червоний колір в основі довгого гачкуватого дзьоба.
Брижач (Philomachus pugnax)
Якби ці птахи гніздувались в Україні, ми могли б спостерігати їхні надзвичайні шлюбні вбрання та поєдинки самців. Але в нас брижачі (інша назва – турухтан) – пролітний вид, але досить чисельний. Під час міграцій їх можна зустріти всюди. У позашлюбному вбранні відрізнити їх від коловодників не завжди просто. Та інколи можна побачити самців з частковим шлюбним оперенням.
ПОБЕРЕЖНИКИ
Це маленькі за розміром птахи – типові представники арктичної тундри. Але на зиму вони мігрують на південь і багато кого з побережників можна побачити і в Україні. Часом ці птахи утворюють чисельні зграї.
Побережник малий (Calidris minuta)
Один з наймасовіших видів в типових та арктичних тундрах Європи і Центрального Сибіру. Ще можна зустріти назву “кулик-горобець”, адже це дійсно дуже маленька пташка.

Побережник білохвостий (Calidris temminckii)
Схожий на побережника малого, але має більш сіре забарвлення. Одна з особливостей білохвостого побережника — шлюбна поведінка самок, що отримала назву «подвійне гніздування», при якому самка спарюється почергово з двома самцями. Перша кладка залишається першому самцю, який в подальшому насиджує її та дбає за потомством. Турботу про другу кладку самка бере на себе. (джерело: Вікіпедія)

Побережник білий (Calidris alba)
Це один з найпівнічніших птахів, що розмножуються. В Україні частіше можна їх спостерігати у білому зимовому оперенні, звідси й назва. Дзьоб та лапи чорні. В нас зустрічається переважно на морському узбережжі.

Але одного разу я таки побачив цього птаха у шлюбному вбранні – крайній праворуч.

Побережник болотяний (Limicola falcinellus)
Також дрібний побережник, якого можна відрізнити від його побратимів за строкатим коричневим забарвлення, білими “бровами” та довгим загнутим до низу дзьобом. Полюбляє робити зупинки під час прольоту на мулистих берегах озер та лиманів.

Побережник чорногрудий (Calidris alpina)
Певно, цей вид побережників є найчисельнішим, що зустрічається в Україні. Часто ці птахи гуртуються у великі зграї. Хоч цей кулик в нас на прольоті, але часто можемо бачити його у шлюбному оперення з характерною чорною грудкою. Вид настільки чисельний, а міграція настільки розтягнута у часі та просторі, що одночасно можна зустріти птахів, які летять на Північ та тих, що вже мігрують після гніздування на Південь.

Та не одразу я зміг визначити цього кулика, коли зустрів його в позашлюбному вбранні. В таких випадках слід звертати увагу на загальні обриси тіла, форму та довжину дзьоба, колір та довжину лап і таке інше. Ці риси допоможуть визначити вид птаха.

Побережник червоногрудий (Calidris ferruginea)
Схожий на чорногрудого, але має більший розмір та довший дзьоб. У шлюбному вбранні груди червоного кольору. В Україні велике значення для цього виду під час міграцій відіграє Сиваш, де птахи зупиняються для накопичення жирових запасів для подальших перельотів. За весь період весняної міграції через Сиваш пролітає 0,5%, а в період осінньої до 1,5% світової популяції червоногрудого побережника.

Побережник морський (Calidris maritima)
В Україні зустрічається дуже рідко. Зізнаюсь, я його в нас теж не бачив, але мав змогу пофотографувати його в Ісландії, в його рідних умовах існування. Там він полюбляє прибережні скелі, галькові пляжі. Поживу шукають біля води, навіть якщо гніздо розташоване за кілька кілометрів від узбережжя.

Побережник ісландський (Calidris canutus)
А от іншого мешканця Ісландії я зустрів вже в Україні. Хоч вони і гніздуються на Далекій Півночі, але можуть робити надзвичайно довгі перельоти. Ці невеликі птахи можуть здолати до 5 тис кілометрів без зупинок. Серед “наших” побережників його вирізняють більші розмірі, більш груба будова тіла та світлі жовті ноги.

СИВКИ
До роду птахів Сивки (Pluvialis) входить всього три види. Два з них можна побачити і в Україні. Це північні птахи, що гніздуються в тундрі.
Сивка звичайна (Pluvialis apricaria)
Це один з найшвидших мисливських птахів. Швидкість польоту може сягати 60 км/год. Характерною рисою є яскраве жовте з чорним забарвлення. На відміну від більшості птахів, вони на зимівлю відлітають до Західної Європи, Середземномор’я та Каспію. Ця сивка є одним із символів Ісландії.

Сивка морська (Pluvialis squatarola)
Схожа на попередню, але мають чорно-біле забарвлення. У шлюбному вбрані передня частина тіла птаха повністю чорна, що додає йому особливого колориту. Але в позашлюбний період цей кулик, як і більшість своїх родичів, має сіре невиразне забарвлення.

Чайка (Vanellus vanellus)
Хоч цей птах і не належить до родини Сивок, але вирішив показати цього кулика в цьому розділі, адже він трохи схожий на сивок. Проте сивки і чайки належать до ряду Сивкоподібних. Чібіс – друга поширена назва цього кулика. Він гніздується в Україні на вологих луках та поряд з водоймами. Впізнати чайку дуже просто – весною чібіси активно токують, виробляють у повітрі неймовірні піруети та “співають” дуже своєрідним голосом. Влучно описав чайку Тарас Шевченко:
Чайка скиглить, літаючи,
мов над дітьми плаче,
що то видно, що то чутно
на степу козачім..

ПІСОЧНИКИ
Пісочник малий (Charadrius dubius)
Цей вид найбільш поширений в Україні. Це маленький птах, який від інших пісочників відрізняється жовтою облямівкою навколо очей. Молоді птахи мають більш сіре забарвлення та не мають облямівки.
Пісочник великий (Charadrius hiaticula)
Занесений до Червоної книги України, тому зустрічається рідше. Має більші розміри тіла, та яскравий дзьоб та лапи, по яким його можна легко впізнати.
Пісочник морський (Charadrius alexandrinus)
Також включений у Червону книгу України. Мешкає на морських узбережжях та солоних водоймах. В Україні гніздується і у глибині материка у Дніпропетровській області (озеро Солоний лиман).
НАЙЦІКАВІШІ З КУЛИКІВ
Та не всі кулики мають сіру невиразну зовнішність. Деякі види бувають дуже екстравагантними, як за зовнішнім виглядом, так і за поведінкою.
Крем’яшник (Arenaria interpres)
В нас зустрічається лише на прольотах. Має дуже характерне забарвлення, завдяки якому важко сплутати цього птаха з кимось іншим. Побачити його можна на піщаних та галькових пляжах, де можна спостерігати особливості його поведінки – крем’яшники перевертають дзьобом камінчики, щоб дістати з-під них поживу.

Баранець звичайний (Gallinago gallinago)
Цей вид куликів відомий серед мисливців. Дуже маневрений та швидкий політ робить баранця важкою здобиччю, яку вполювати може лише найвправніший стрілець. Від англійської назви цього птаха (англ. snipe) і пішло визначення “снайпер”. Побачити баранців не завжди просто, часто вони ховаються в траві і злітають майже з-під ніг. Легше зустріти їх під час сезонних міграцій, коли вони відгодовуються на мілководних водоймах. Назву свою отримав через специфічні механічні звуки, які створює стерновим пір’ям хвоста під час токового польоту. А головною зовнішньою ознакою є довгий прямий дзьоб.

Грицик великий (Limosa limosa)
Один з найбільших куликів. Легко впізнати за довгим масивним дзьобом та чорно-білими смугами на крилах, які добре видно в польоті. Занесений до Міжнародної Червоної книги.

Кульон великий (Numenius arquata)
Великий кулик з довгим загнутим до низу дзьобом. Такий дзьоб дозволяє птаху здобувати здобич з-під землі та на мулистих берегах. Занесений до Червоної книги України.

Плавунець круглодзьобий (Phalaropus lobatus)
Головною ознакою цього кулика є те, що він любить плавати на поверхні води. За розмірами це дуже дрібний птах.

Кулик-сорока (Haematopus ostralegus)
Єдиний вид роду у фауні України. Легко впізнати за строкатим забарвленням і яскравим дзьобом та лапами. Частіше можна його бачити біля морського узбережжя, але й на прісноводних водоймах теж зустрічається. Занесений до Червоної книги України.

Чоботар (Recurvirostra avosetta)
В Україні з родини Чоботаревих зустрічається два види, обидва гніздові і обидва занесені в Червону книгу України. Чоботар має чорно-біле забарвлення та загнутий доверху тонкий дзьоб, що нагадує шило, звідси й друга назва птаха – шилодзьобка.

Кулик-довгоніг (Himantopus himantopus)
Маленьке тіло на довгих тонких ногах рожевого кольору вирізняють цього птаха з-поміж усіх інших. За останні роки чисельність цих куликів зросла і нині він зустрічається досить часто. Більше полюбляє прісноводні водойми та заплавні луки. Про цих незвичних птахів я писав окрему статтю.

ДЕ ЗНАЙТИ КУЛИКІВ?
В цьому розділі опишу лише ті місця, в яких я сам бував.
Січеславщина
Перші свої кадри з куликами я зробив в околицях міста Кривий Ріг. То був ставок на березі Карачунівського водосховища, тепер ставка вже немає. А на самому березі водосховища можна побачити поодиноких коловодників або чайок. Дивитися на карті.
Більш цікаві місця знаходяться за містом у Дніпровському напрямку. Там є чимало хороших водних угідь, де можна побачити багато птахів, особливо під час осінньої міграції. За консультаціями та допомогою можна звернутися до знавця місцевої орнітофауни Анатолія Сальника, який і відкрив мені дива тих країв. Дивитися на карті.
⇒ Мої дописи про куликів Криворіжжя.

Кінбурн
Кінбурнський півострів став для мене одним з найулюбленіших місць в Україні. Багата фауна та гарна дика місцевість змушують мене їхати туди знову і знову. Це край безлічі озер, але далеко не на кожному є птахи. Найбільш багаті на птицю місця це край півострова, як біля села Покровка та і біля Покровських хуторів. Дивитися на карті. Для більш детальної інформації та для вирішення всіх питань звертайтеся до Національного природного парку “Білобережжя Святослава”
Як доїхати:
- власним позашляховиком – на півострові лише піщані дороги, перед самим півостровом відтинок геть розбитої дороги;
- автобус з Херсона до Геройського. Далі по півострову автобусом, що корсує раз на день (в літній час) приблизно о 12:00 Дивитися карту;
- з Миколаєва є автобус на самий край Кінбурнської коси (Покровка та Покровське). О 9-й ранку з головного автовокзалу в літній час;
- комфортним катером-ракетою з Миколаєва та Херсону (до причалу в районі Покровського). Розклад та інформацію уточнюйте на сайті перевізника;
- катер з Очакова до Покровського два рази на день за хорошої погоди;

Тилігульский лиман
Певно, один з найкращих варіантів для любителів цивілазації. Гарне транспортне сполучення з Одеси та Миколаєва. Дорожній міст проходить прямо через лиман. Низина лиману досить гарна, але не завжди можуть бути птахи. Більш багатими на птахів можуть бути місці у верхів’ях лиману або в районі Чілової коси (біля села Українка). Дивитися на карті.

Тузлівськи лимани
Національний природний парк “Тузлівські лимани” дуже цікавий, щоб подивитися і пофотографувати птахів. Досвідчений орнітолог Максим Яковлєв зможе багато чого розказати про ці краї та показати на своїх світлинах чимало цікавого. До того ж, в нього на сторінці Facebook завжди свіжа та актуальна інформація. Сайт Нац. парку.
Також я би рекомендував завітати на Будацький лиман, що поряд з Парком. Дуже цікаве місце, але краще їхати весною, коли немає відпочивальників. Дивитися на карті

Дельта Дуная
Далі на Південь вже Дунай та кордон з Румунією. Дельта Дунаю входить у склад Дунайського біосферного заповідника і свій візит слід узгодити з працівниками заповідника. У 2016 році добиратися туди було важко, дорога розбита. Але воно того вартує. Дивитися на карті.

Львівщина
На Західній Україні теж є хороші водно-болотні угіддя, де можна побачити куликів та інших птахів. Я поки встиг відвідати лише одне – Чолгинський орнітологічний заказник. Дуже хороше мілководне озеро штучного походження. Берег дуже мулистий, треба бути обачним. На жаль, кадрів я там не зміг зробити, але куликів бачив. Дивитися на карті.
Як доїхати:
- машиною зі Львова до Чолгині по трасі на Яворів
- автобусом з Північного автовокзалу у Львові до села Чолгині

Слобожанщина
Національний природний парк “Слобожанський” відомий своїми болотами поліського типу. На цих болотах можна зустріти і куликів. Тут було відмічені на гніздуванні пісочник малий та коловодник лісовий. В заплавах річки Мерчик можна також зустріти куликів.
Як доїхати:
- З Харкова машиною або автобусом до Мурафи чи Краснокутська.

Чернівці
В околицях міста на річці Прут зустрів декілька видів куликів. Найцікавішими для мене були набережники, у яких як раз був шлюбний період.

Сподіваюсь, ця стаття буде вам корисна!